Казка про прикметник
Жив-був собі Прикметник. Товаришував з Іменником і Дієприкметником, у реченні найчастіше виступав Означенням. Все було добре. Але якось посварився він з друзями і вирішив бути зовсім самостійним - я, мовляв, самостійна частина мови, тобто і без вас обійдуся. Але не обійшовся Прикметник без інших Частин Мови. Не виходило у нього наодинці виражати думку так точно, як хотілося б. Сумно стало йому. Зрозумів Прикметник, що у Мові всі частини одна від одної залежать. Попросив Прикмутник у друзів вибачення і перестав бути таким пихатим.