Якось зустрілися іменник і прислівник. -Я краще! Я найкращий!-сказав іменник -А чого ті так загукав, а? Я мабуть краще за тебе! І довго вони сперечалися, до поки ж не вирішили спитати у всіх. Підійшли до дієслова, спитали. Він сказав що прислівник краще. Іменник загукав: -Звісно, він твій помічник!!! До прикметника підійшли: -Я за іменник. -Ну звісно, ви друзі!!!-обурено сказав прислівник. Підійшли до займенника. Він роздумав, подумав, сказав ось що: -Що я можу сказати. Ви обидва частини мови! Прислівник допомагає дієслову. Без нього була би провалина у мовлені. Іменник, зв*язаний теж з дієсловом, та ви навіть не здогадуєтесь, та іноді самі допомагаєте друг-другу! Я голосую за вас обох! Тож всі частини мови допомагають один-одному! Без прислівника була би велиииика провалина у мовлені! У нашій украйнській гарній мові!