До паразитів належать гриби, що уражують живі рослинні організми. Це численні трутовики, які зростають на деревах і висмоктують живильні соки, будуючи за їх рахунок великі плодові тіла у вигляді копитоподібних наростів, що швидко дерев’яніють. Трутовики завдають неабиякої шкоди лісовому господарству, спричиняючи гниття деревини.
Дуже довго натуралісти не могли пояснити, чому міцелій, що вирізняється винятковою життєздатністю, позбавлений сусідства з певними видами дерев або чагарників не розвивається й не плодоносить.
Розгадати цю таємницю спромігся російський вчений Ф. М. Каменський. Виявилося, що для утворення плодових тіл багатьох шапинкових грибів необхідно, щоб їх міцелій розвивався поблизу певних дерев або чагарників.
Доведено, що багато грибів, які ростуть на грунті, перебувають у симбіозі (співжитті) з корінням деревних та чагарникових рослин, утворюючи так звані мікоризи, або грибокорені — топкі бічні корінці дерев, оплетені міцелієм.
Гриб одержує від дерева або чагарника вуглеводи для утворення плодових тіл, а також вітаміни. Рослини-господарі, в свою чергу, за допомогою гриба дістають азот, фосфор, калій, кальцій та інші необхідні їм елементи, а поряд з цим ще й ростові речовини, які виробляються грибами.
Таке співжиття грибів з певними деревами стале, воно закріплене навіть у назвах грибів: підберєзовик, підосичник (красноголовець) тощо. Саме тому підберезовик росте завжди коло берези, підосичник — біля осики, рижик сосновий — під сосною, білий гриб — під дубом, сосною, березою.
Вищі гриби, або макроміцети, залежно від характеру спороношення поділяються на два великі класи: базидіоміцети та сумчасті, або аскоміцети.