Я маю багато друзів та приятелів.
Але Сергій серед них є найкращим
другом. Ми живемо з ним в
одному дворі та навчаємося в
одному класі. На жаль, за однією
партою ми з Сергієм не сидимо.
Вчителі не дозволяють нам цього,
щоб ми не не відволікали один
одного на уроках.
У мого друга темне волосся, сірі
очі. Він дещо нижчий від мене
зростом та худіший, хоча ми з ним
однолітки. Проте Сергій має міцні
руки та, взагалі, не скаржиться на
силу та на спортивну форму.
Ми дружимо з Сергійком вже
чотири роки. Разом ми граємо у
футбол та баскетбол. Їздимо на
велосипедах на річку та навіть
рибалимо там. Також мій друг
приходить до мене грати в
комп'ютерні ігри, тому що у нього
вдома комп'ютера немає. Тут наши
смаки різняться. Сергій любить
грати у віртуальні гонки, а мені до
вподоби ігри-мандрівки. Але це не
стає на заваді нашій дружбі.
Сергій добрий та веселий хлопець,
жвавий та бадьорий. Він будь-коли
може поліпшити оточуючим його
людям настрій своєю посмішкою
чи жартами. Мій друг також любить
розповідати анекдоти та смішні
історії.
Сергій залишається добрим другом
не лише в іграх, але й у біді. Через
це твір про справжнього друга я
вирішив написати саме про Сергія,
а не про когось іншого. Адже саме
цей хлопець завжди допомагає
мені, і не тільки тоді, коли я
прошу. Часто Сергійко сам бачить,
що я сам не можу впоратися з
чимось. Тоді він сам спішить
допомогти або дати корисну
пораду.