Природа застигла ніби в очікуванні чогось. Птахи більше не літають,комахи не гудуть. На деревах жоден листочок не ворухнеться. Обрій темнішає прямо на очах. Великі важкі хмари затулили небокрай. Уже десь чути рокотання грому. І ось земля здригається. Раз,другий. А за цим перші важкі крапилини. Шумна рясна злива напуває землю, кожне дерево, кожну травинку такою очікуваною вологою.
Не точно те, але може бути.