Про
дружбу всі говорять багато. Я помітила, що дехто з моїх ровесників легко
користується словом «друг», називаючи ним мало не половину класу наших
однолітків. На моє переконання, слід розрізняти слова «друг»,
«приятель», «товариш». Перші два слова дуже близькі за значенням, а от
товаришів може бути багато, а друг — лише один. Усі ми маємо товаришів, з
багатьма маємо дружні стосунки, але не кожен із нас має справжнього
друга.
Коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно
сказав Б. Франклін: «Брат може не бути другом, але друг — завжди брат». І
це справді так, бо хто такий вірний приятель (друг)? Насамперед, це
близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, приємно разом
готувати уроки. Він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду
поруч у такий момент. Справжні друзі разом і в скруті, і в радості. Тому
така людина — справжній скарб. Такий друг завжди відданий, він ніколи
не зрадить, не скаже: «Мені вже не хочеться з тобою дружити». Справжній
друг — це на все життя. У мого тата є такий друг. І я дуже хочу, щоб у
мене теж був такий друг на все життя.