Описуючи пригоди
Толика, автор змальовує нам юну особистість, що формується. Перед нами виростає
образ допитливої, надзвичайно чутливої до життя, активної дитини. Толик не
любить одноманітної роботи, йому не цікаво, наприклад, полоти бур'ян на городі.
Він перетворює буденну працю на захоплюючу пригоду. Його буйна фантазія не знає
меж: сапкою, як шаблюкою, він січе вражі голови з плеч. Щоправда, рубаючи
підряд і бур'ян, і помідори. Він носить воду аж від лісу з криниці, прибирає в
хаті, коли мама поїхала з дому у справах, доглядає молодшого братика, бо хто ж допоможе матері, як не він. Водночас у
Толика чимало негативних рис: він дещо ледачкуватий, непослідовний,
розбишакуватий. Він завдає чимало клопоту та навіть матеріальних збитків і без
того бідній матері, наприклад, зрізавши ґудзики з її єдиного святкового плаття
і програвши їх, чи розваливши комин,
б’ючись з братом, чи зіпсувавши костюм, на який мати збирала гроші більше року.
Якби не любов до книжки, яка заполонила все єство Толі, скерувала його бурхливу
уяву й живу фантазію в певне русло, хто знає, що вийшло б із нього. Книжка
приходить у бідне сільське життя дитини дуже рано і замінює йому все. З
допомогою фантазії хлопчик мандрує далекими країнами, бореться з розбійниками,
захищає добро і перемагає зло. Важливі морально-етичні принципи і закони
формуються в душі головного героя саме завдяки книзі. Вона стане незамінним
товаришем і мудрою порадницею і в суворих армійських буднях, і в подальшому
дорослому житті. Великий вплив на Толю має і мати, яка
прищепила йому правдолюбство і високі моральні якості. Власним прикладом
чесного, хоч і бідного, життя вона показала хлопчикові, що головне залишатися
людиною. Основи
сімейного виховання базувалися в сім’ї Толі на повазі до праці, до старших, на
совісті. Отже, Толя робить чимало помилок,
поганих вчинків, але усвідомлює наслідки своїх пустощів, його мучить сумління,
він намагається не повторювати їх, бо розуміє, що своєю поведінкою завдає
прикрощів іншим.