Юрба :
1. «Дарма! Привикнуть до всього можна».
2. «Смійтесь! Ваш сміх мене минає».
3. «Твій швець не був ніколи в небі, твій швець нікого не здіймав з землі угору, нікого не кликав».
4. «Та ти кажи: ми й лежачи почуємо».
5. «У їх душа як кремінь: б’єш крицею по ній, а з неї іскри ллються».
6. «…всі як камені лежать. Не дивиться їм в очі «завтра». Наїлись хліба,— ну, і досить».
7. А завтра кору гризтимуть, а там траву».
8. «На те живемо, щоб вік дожити».
9. «Так ви не люди, а страховища якісь! Я вас… боюсь!..»
10. «Розбили голову… Розбили голову. Я умираю».