Восени берези вбираються в золотий убір і радіють йому. Наряд цей тримається недовго, опадає листок за листком. Береза починає сумувати то чи за втраченим ошатним вбранням, то чи про минуле літо. І цей смуток осяян світлом опалого листя.
Ось така наша береза : всіма улюблена, завжди святочна, дуже дивна.