З вершини пагорба видно Дніпро. Величезні камені, перегородиввши річку, пропускають потоки воды.Поспішаючи спускаємося з пагорба.
І ось вже, стрибаючи з каменя на камінь,не відстаючи один від одного, ми пробираємося до передніх порогів.Еще одне зусилля і ми на великому плоскому камені. Повз нас мчить дніпровська вода, збиваючи піну.
Здається, лежала б тут весь день , слухаючи шум річки. Але, вгамувавши спрагу видовищ ,обережно повертаємося на берег.