Як і всі діти, відповіді на питання дорослих "Ким ти хочеш бути, коли виростеш?" я змінювала ледь не щодня: коли я була маленька, я хотіла бути і балериною, і акторкою, і лікарем. У молодших класах, мабуть, через дитячу прив*язаність до першої вчительки, мені теж хотілося вчити дітей. Але зараз, питанняя про майбутню професію більше не забавка, а серйозна проблема вибору. І мені здається, я знайшла гідну відповідь на це питання. У майбутньому я хочу стати психологом.
Мої батьки та друзі підтримують мене у цьому виборі. Часто я чую, що мої поради та підтримка допомогли комусь із близьких - і ви не уявляєте собі, як я радію почувши це!Це зовсім не прагнення самоствердитися: ті нехитрі поради, які я можу дати приятелямтепер,- запорука того, що колись я стану професіоналомі моя діяльність буде комусь потрібна. Аджу у будь-якій професії важлива не лише наполеглива праця, а й талант, покликання. Звісно, я покладаю надію на майбутнє навчання, але і зараз починаю читати доступні мені науково - популярні книгий намагаюсь привчити себе ставитись до проблем оточуючих із розумінням та співчуттям, зберігати чужі таємниці, тобто виховую у собі майбутню професійну етику.