Десяти́на (лат. decenia) — рід церковного або світського податку , поширений в Середньовічній Європі та на Русі вкняжну добу ; десята частина доходів, яку сплачувало залежне населення церкві у феодальний період в європейських країнах. Первісно десятину давав князь єпископові як десяту частину своїх річних прибутків.