На сьогодні відомий вислів Григорія Сковорди "Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця" не втрачає актуальності і часто наштовхує на роздуми. Кожна людина має безліч потреб та є невизначеність у тому які потреби потрібно задовольнити, духовні чи матеріальні, аби жити щасливо.
Людина не може повноцінно існувати, навіть якщо задовольняти її звичайні фізіологічні потреби. Їй потрібно більше. Тому можна зазначити, що матеріальне багатство дійсно живить лише тіло.
Так як ми суспільні істоти, то не можемо уявити своє життя без спілкування. У словах "споріднена праця" напевне зашифровано дії, до яких схильна наша особистість. Наші інтереси дійсно наповнюють душу теплом. Є люди, які страждають, якщо не можуть самовиразитися по-іншому, бо робота не дає їм такої можливості. Саме тому у таких людей є хобі, яке звеселяє душу. Також у спорідненій праці можна побачити і самопізнання, адже людина випробовує себе та свої сили. Художники чи інші митці, які поєднали свої схильності і спосіб заробіку, є найщасливішими людьми. Вони дійсно живуть спорідненою працею та отримують задоволення від самого процесу творіння й результату.
Отже, я вважаю, що великий філософ Григорій Сковорода правильно охарактеризував людське буття у цьому вислові, який не залишиться байдужим до роздумів розумної людини.