1.Сподівання Настусі на свободу:
"Вона не надіялася ніколи, що буде мати нагоду в чотири очі говорити з
могутнім падишахом і може випросити у нього свобідний поворот до
рідного краю. Чула всіми нервами, що ся молода людина здібна до
благородних учинків."
2.Сміливість і відвертість Насті до султана:
"Не тульки палати, йле й уся твоя земля - від тихого Дунаю до Базри і
Багдаду, і до кам'яних могил фараонів, і по найдальші стійки твоїх
військ і у пустинях. І не тульки земля, але й води, по котрих бушують
розбишацькі судна."
3.Відчуття Настусі:
"Вона жіночим інстинктом відчула, що доволі глибоко загнала йому в
нутро солодку, але затроєну стрілу першого враження симпатії і любові. І
відчувала, що він зараз спробує виривати з серця ту стрілу..."
4.Схожість Насті до матері Сулеймана:
"Він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра бульше пригадувала б
йому матір, ніж ся невольниця. Вже був певний, що вано й тільки вона
потрапить виступати супроти нього так само лагідно й так само твердо, як
його мати, котра одинока говорила йому одверто правду в очі, коли
стрілив якогось бика без пороху."