Одного чудового морозного ранку , коли свытило ясне сонечко, но парканы говорили два снігурі.Один каже:
--- Який чудовий ранок мене сьгодні годували діти у парку та вражались , який я гарний.
--- Добре тобі а мені взагалі жити нема чого...і голодно мені , і холодно.
---А мені що до тебе , мені добре на цій землі. Гаразд до зустрічі мені в парк потрібно.
---Допобачення...
Полетів бідний снігур , через усі села та міста, аж ось бачить невеличке дерево з яскравими плодами. Він підлетів блишче та спробував на смак рятівний плід.На його думку це був найкращий день його життя вперше він був не голодний...Через кілька днів знову зустрілися "друзі".Тепер було не впізнати старого бідного снігура, він був пишний та радісний . Коли інший побачив його він побачив старого приятеля,- сильно здивувався та полетів геть.
Ось так невеличке дерево врятувало житя снігуру тв безлічі інших пташок. Ось і казочці кінеці, а хто слухав молодець!!!