Від світла й тепла життєдайного сонця розливаються чудові пахощі трав і квіток.
Юрко розігнув спину і прислухався.
Здавалося,що в повітрі не вгавав якийсь одноманітний знайомий звук.
Стояла діброва,пишалася,купалася в промінні сонця.
Сонце спивло поверх білої коси перламутрових хмарок і опинилось у безмежному небі над головами.
Безслідно зникло хвилювання,вона легко находила потрібні слова.