Чайка квилить над морем тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось (Ю. Яновський).
Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке (Марко Вовчок). На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).
Летять, мо сила їх незрима підганяє, птахи із вирію (М. Рильський).
Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник).
Ллється море, плеще в берег, б'ється в сірі скелі, мов з кайданів хоче вийти на степи веселі (О. Олесь).
Обмерзлі кригою дерева дзвонили й лускотіли, неначе вони були скляні (І. Багряний).
О пісне! Тебе ніхто не може побороть, бо вільний дух твій правдою повитий (М. Рильський).
Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, що виросли крила (Т. Шевченко).