Мій улюбленний день, це коли ти прокидаєшся, а біля тебе цілий кошик цукерок. Ти можеш спати скільки хочеш, й гуляти до ночі. От якби ще це все сталось по справжньому.. Але, замість мої мрії, прийшла заміна, зовсім таки не погана.
Сталось це теплим літнім днем. Ранок нічим не відрізнявся від інших днів, а коли сонце піднялось вже вище, наставав обід, тоді вже моє щастя було не за горами. Після того як ми пообідали, мене позвали друзі гуляти, я погодилась, так як робити було нічого. Ми гуляли, розмовляли, сміялись та розповідали цікаві історії. Потім, мій друг- шибайлоголова, подав нам цікаву ідею, піти на річку, без відома дорослих, взагалі без нікого, тільки я та мої друзі.
Це було просто чудово, цей настрій, цей екстрим.. Ммм, чудово...
Коли ми прийшли, ми прямо в одязі побігли у не дуже таки теплу воду. Коли вже стало досить холодно, ми вже збирались йти додому. Сонце вже сідало, з"явився чудовий захід сонця і прохолодний вітерець провівав нашу вологу одежу. Додому йти зовсім не хотілось тому що там розлючені батьки, які вже, напевно, були занепокоєні нашою відсутністю.
Все ж таки прийшовши додому, прослухавши грізні слова матері й батька, мені цей день дуже сподобався. І напевно стане маленьким шматочком мого, досить таки, не дуже цікавого життя. :)