В повісті Коцюбинського ніби дві теми : боротьба за свободу та велике кохання.
Остап , який не міг жити під владою своєвільного пана, вирушає у ризиковану подорож. Соломія, ніжно та сильно кохаючи його, приєднується до їх спільного шляху. Вони зіштовхуються з небезпекою, стоять на лезі між життям і смертю. Лють охоплює обох , коли вони згадують ненависне ярмо, яке ломає на шматки щастя, життя. Але вони не бояться смерті, хоча палко бажають жити. Остап сміливо бореться як з вовком, так і з турками. Його люба, не шкодуючи свого життя завжди рятує милого.
Але за все треба віддати ціну. Остап та Соломія сплатили дорогу ціну й за свободу, й за своє кохання. Але не тільки смуток охоплює всіх після цієї розплати, але й жага бути гідними таких пращурів.
"Душа рветься до сонця" не тільки в Соломії, але й у справжніх українців та справжніх людей, в яких не згасло серце до почуттів , до бажання зробити світ кращим.