Алківіад зізнався своєму вчителеві в тому, що боїться говорити перед публікою
Ідуть дощі, гуляє осінь.
Наступна зупинка їх чекає за Чорним морем, у Туреччині.
Бурі, суховії загрожували молоденьким саджанцям.
Лісничі завезли на острів оленів, ланей, муфлонів, фазанів.
Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла!
Дороги нищимо, завалюємо стежки, хоча ніхто за нами не женеться.
Вересень сипле сині загати, листям багряним шлях застила.
Багато пішло на фронт, чимало в партизани.
Спершу її картини побачила Полтава, потім Київ, Москва.