Хто може зробити фонетичну транскрипцію цього тексту?дуже треба)
Оришка душі не чула в Чіпці! Так його любила й жалувала… Щоб забавити дитину, почне йому казочку про рябеньку курочку або про горобця — доброго молодця розповідати. Дуже любив Чіпка казки слухати. Казка була йому не вигадкою, а билицею. Не раз хлоп’я рівняло казку до життя, а життя до казки. І чого одні пташки так гарно щебечуть, а от горобці — тільки цвірінькають! Бабусині казочки пластом осідали на дитячий розум, гонили в голові думку за думкою глибоко западали вони в його гаряче серце. Й увесь світ здавався йому живим, балакучим. Щедрою рукою перекладала баба зі своєї старої в молоду Чіпчину голову все, що заховала її шістдесятилітня пам’ять.