Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна,
а потім сумна, дощова, холодна. Восени красиво. Листя на деревах
постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її
м’яким килимом.
У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й
сонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса
- сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.
Всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини,
хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У
садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так
чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче,
дуже смачне.
Осінь часто непогожа. За густими хмарами ховається небо, йде
дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може
йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.
Буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці
осені. Тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. Збирають
урожай в полях, садах, городах. Потім прибирають сухе листя у дворах і
на вулицях. Голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ.
Холоднішає. Люди все більше поспішають сховатися в будинках і
квартирах. З прощальними криками відлітають у вирій птахи.
Відчувається, що скоро настане зима.
Твір-опис осені (варіант 2)
Одного разу вранці виходиш на вулицю й відчуваєш особливу
прохолоду. От і осінь. Хоч сонце все ще яскраво світить, але вже не
пече по-літньому. І вітер якось по-іншому колише дерева. І небо
змінилося - ніби стало ближче. Сонячне світло пом'якшало, пожовкло,
воно більше не сліпить очі.
Зате радують око осінні вбрання природи - жовте, багряне,
золоте листя дерев і кущів, строкаті квіти, ніжно-солом'яна суха трава.
Ось яскраві яскраво-червоні ягоди шипшини, грона горобини, геть вкриті
солодкими ягодами китиці винограду, рум'яні яблука а золоті груші у
садах, забавні парасольки-гриби під деревами в лісі...
І повітря змінилося. Тепер воно наповнене новими осінніми
пахощами - запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, стиглих яблук,
осінніх квітів, винограду. У лісі пахне хвоєю та грибами. Повітря ніби
стало чистішим - це зник запах розпеченого асфальту, влігся після дощу
пил. Відчувається свіжість і прохолода.
Осінь і звучить по-особливому. Шумить вітер, дощ дзвенить,
шарудить опале листя. Вже не чутно літніх пісень цвіркунів, але як і
раніше дзижчать бджоли й оси, ласуючи стиглими грушами та виноградом.
Безтурботний літній цвірінькання птахів змінилося тривожними криками.
Скоро птахи великими зграями потягнуться туди, де і взимку тепло.
Осінь - красива, мінлива й зовсім ненудна пора.