Чому і від кого треба охороняти природу?
У школі нас вчать, що природні ресурси - це народне багатство, що природу треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: "Природа - це все, що нас оточує". А мені здається так: природа - це цілісна система Всесвіту, а людина в ній - одна з ланок, причому найактивніша. Люди давно вже втручаються в природні процеси: змінюють рельєф поверхні землі, створюють нові русла річок та штучні озера, розводять одні види рослин і тварин та знищують інші, добувають корисні копалини, поки вони ще є.
А що буде потім, мало хто замислюється. Ну, припустімо, води вистачить усім. А газ, нафта, вугілля? Повітря, на перший погляд, нікуди не дінеться, але ж яке воно? У селі це не так помітно, а в місті, особливо великому, дихати вже просто нічим, бо повітря забруднюють і автомобілі, і труби заводів та фабрик, і навіть листя восени двірники згрібають у великі кучі та спалюють. А якби прикопали та воно перегнило, було б подвійна користь: і добрива непогані, і повітря без диму. Забруднюється повітря - забруднюються наші легені. Викидає завод у річку відходи виробництва - і отруюється все навкруги: трава, яку їдять корови, вода, яка згодом потрапляє до нашого водопроводу. Таким чином виходить, що людство "рубає гілку, на якій сидить". Отруйна вода тече до моря, і якщо нам вдалося уникнути отруєння через питну воду, то попереду ще риба, виловлена в тому ж самому морі, разом в накопиченими в її тілі хімічними речовинами. Щось не дуже райдужні перспективи бачу я в майбутньому для людства. А може, людство - це помилка природи? І правда, жодний гвинтик природного механізму не прагне до самознищення або до погіршення умов свого існування. Так, звичайно, є Така наука - екологія, але захищає природу не наука, а державні закони, тільки не всі люди хочуть їх виконувати. Екологія вивчає, якої шкоди завдає природі людська діяльність, та підказує шляхи вирішення цих проблем.
Ось, наприклад, була така тварина - морська корова. Вся її вина полягала в тому, що вона мала смачне й поживне м'ясо. Мисливці знищили усіх морських корів за якихось тридцять років, і тепер ми можемо побачити цю цікаву тварину тільки на малюнках. Але в природі ніщо не може зникнути просто так, без якихось наслідків, бо все в ній взаємопов'язане. І тому, шкодячи природі, ми в чомусь обділяємо самі себе.