Коли випав перший сніг, діти в нашому дворі змайстрували годівничку. Тільки-но розвиднілося - прилетіла до неї жвава синичка. Схопила в дзьоб гарбузове насіння - й пур на тополю. Всілася, притиснула насіння до гілки лапками й ну його дзьобати. Та так спритно це в неї вийшло, що я й схаменутися не встиг, як вона спурхнула з дерева за другим. А тут і три горобці нагодилися. Вгледіла синиця непроханих гостей, заметушилася, пір'я настовбурчила. Присіла біля насіння, дзьобом сердито клацає.
Горобці, напевно не хотіли сваритися. Подзьобали біля годівниці на землі крихт та й полетіли собі далі. А синичка наїлась вдосталь, надулася, ніби кулька, й нікого до годівнички не підпускає. Не часто стрінеш таку жаднюгу.
Всі знають, що синички взимку літають зграйками. Так легше здобути їжу, зігрітися. А ця чомусь літала сама.
Може, якраз через цю жадібність птахи й не схотіли з нею дружити?
1. Коли діти змайстрували годівничку?
1) Як випав перший сніг.
2) Коли настали морози.
3) Коли закінчилась зима.2. Чим пригощали птахів діти?
1) Салом.
2) Гарбузовим насінням.
3) Соняшниковим насінням.3. Як поводилась синичка біля годівнички з іншими
пташками?
1) Вона з ними подружилась.
2) Побилась.
3) Відігнала від годівнички.4. Чому синичка залишилась самотньою?
1) Бо всі пташки з нею посварились.
2) Ніякі птахи не прилітали до годівнички.
3) Синичка була жадібна.