Лисичка і рак
Зустрілися лисичка і раком. Стала і дивиться як він помаленьку лізеі почала насміхатися:
-- Ну й швидки же ти! Справжній неборак! А скажи мені раче чи справді тебе раз по дріжджі послали, а ти аж через рік з дріжджами прийшов тай ті посеред хати розілляв?
Може й було таке колись. А зараз більше на брехню схоже.
--Значить ти у нас прудкіший став?
--Прудкіший не прудкіший, а тобі глузуватине дозволю. Давй поб'ємося об заклад, що я швидше тебе до того пенька добіжу.
--Що?що?що?--здивувалася лисичка. ---Ти хотів би зі мною наввипередки бігати?
--Не тільки побіжу, а хоч то ти на один скок спереду ставай, то я швидше тебе на місці буду-- мовитю: рак
Побилися вони об заклад. Лисичка стала на один скок поперед рака, а рак ухопився клешнями за її хвіст. Рушила Лисичка, біжить щодуху, аж курява стоїть. Добігла до пенька та й кличе:
--А ти де Раче?
Нічого не чути.Тай обернулась хвостом до пенька.
--Та ось де я! Давно вже чекаю тебе, аж трохи за пеньок забіг.