Михайлик – головний герой твору «Гуси-лебеді летять». Цей твір було написано Михайлом Стельмахом. Насправді, сам Михайло Стельмах і описував власне дитинство в цьому творі. Саме він і є маленьким Михайликом. Саме з цієї причини автору можна довіряти – він напевно правильно описав своє сприйняття дорослого світу, а також ті почуття, які він відчував під час свого дитинства. Я можу сказати з упевненістю, що, незважаючи на всі труднощі і проблеми Михайлика, його дитинство було приємним часом, багато в чому тому, як він сприймав світ дорослих, з якими він жив і спілкувався протягом усього цього часу.
За час прочитання повісті у читача є можливість познайомитися з різними людьми, які оточували Михайлика. Зокрема, ми можемо дізнатися його матір і батька, а також бабусю і дідуся. Втім, про кого б конкретно з його родичів не йшла мова, в кожному випадку цілком розумно зробити висновок, що Михайлик сприймав світ дорослих як дуже добре місце для життя. Так, він був позбавлений багатьох радощів життя, наприклад, ковзанів, і йому було потрібно якось виходити з цієї ситуації, застосовувати свою кмітливість. Нерідко після цього батьки карали Михайлика. Втім, покарання не робили хлопчика зліше, навпаки, він виховувався в атмосфері любові і ласки.
Саме така добра і правильна атмосфера, яка була створена родичами для Михайлика, і дозволила йому рости доброю і освіченою людиною. Його завжди тягнуло до чогось прекрасного, наприклад, до читання. Зокрема, Михайлик зміг прочитати практично всі книги, які було можливо знайти в його селі. Він знайомився з різними людьми лише для того, щоб мати можливість попросити у них книгу і прочитати її.
Михайло Стельмах, звичайно ж, згадував лише найкраще, що було в його дитинстві. Цілком можна припустити, що насправді все було далеко не так добре, а у Михайлика могли виникати якісь проблеми з близькими людьми і родичами. Втім, навіщо згадувати погане? Воно поступово витісняється з пам’яті, де залишається лише найкраще.
Як мені здається, головний герой цього творіння, хлопчик по імені Михайлик, є гідним прикладом того, як важливе для кожної дитини правильне і гарне сприйняття дорослих і дорослого світу. Щоб кожен з нас, дітей, сприймав дорослих нормально, дорослі повинні вести себе зразково, тим самим подаючи гарний приклад дітям і створюючи в них бажання рости і вдосконалюватися.