Ив у стародавні часи могутній богатир
Лиман, і було в нього двоє дітей — дочка Десна та син Дніпро. Десна була
старшою, а Дніпро молодшим. От виросли діти, настав час Лиману
передавати їм свої володіння. Каже батько:
.
— Діти мої любі, приходьте завтра до мене за благословенням. Хто першим прийде, тому й спадок мій залишу.
Полягали Десна та Дніпро спати. Та не спиться Дніпрові, сон не йде до
нього. Хоче син першим батькове благословення взяти. І ранком, як тільки
зоря зійшла, Дніпро прийшов до Лимана.
— Благословіть, тату!
— Добре, сину,— каже Лиман,— Та чому ж не прийшла Десна, адже вона старша за тебе і більше прав має на мій спадок?
— Вона ще спить, батьку,— відповів Дніпро.
Благословив Лиман сина, і той пішов батьківську землю міряти, господарювати на ній.
Проспала Десна вранішню зорю. Прокинулась — а молодшого брата вже немає. Прибігла до батька:
— Благословіть, тату!
Лиман благословив дочку, а потім каже:
— Дніпро першим від мене благословення взяв, але якщо випередиш його і першою землю мою зміряєш — пануватимеш на ній по праву.
Побігла Десна за братом, а попереду себе сокола пустила, щоб він дорогу
їй показував. Але як не намагалась, усе одно випередити Дніпра не
змогла. Раптом побачила Десна братів слід: «Якщо не випереджу його, то
разом із ним отримаю батьківську спадщину».
Ступила Десна у слід Дніпра — і вмить обидва стали ріками, потекли разом. Це батько вирішив примирити дітей своїх.
Проте Дніпро з тих пір усе одно вважається головною річкою Вкраїни. Як
розрізнити, де вода сестри, а де брата? Просто — в Десні вода світліша, а
в Дніпрі темнувата.