Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком.
В той час над Києвом буяло жарке літо, йшов червень, і важкі темні хмари мало не щовечора збиралися на небі.
Любо в гаю соловейко виспівує, слухаю ніжне лящання, чистую, щирую річ українську чую я в тім щебетанні .
Червонобоким яблуком округлим скотився день, доспілий і тяжкий, і ніч повільним помахом руки широкі тіні чорним пише вуглем .
Лине сонячний шлях, а на нім ти і я і кругом у квітках Україна моя.
Листя виросте з листочка, з нитки витчеться сорочка.