Ай хорошая ж дівчина,
Ай сміливая ж вона.
Козаченьків отпустила
І осталася сама.
На ворожій та сторонці
І зосталася ж одна!
Не страшні ій вороженькі
І життя не шкода ій,
Лиш рідні ій козаченькі
Судячи з цих злих подій.
Наказав іі султан хоч,
Не забуде це народ:
Цих Марусі каріх оч,
Цих душі і серця врод
Гей Марусю Богославко
Незабутняя ж,
Ще й гарненька ти в додатку,
Ще і сміливая ж!