Мати-й мачухаЛегенда ПолтавщиниЖила собі сім’я. Та через деякий час тяжко захворіла мати й невдовзі померла. Залишилися дочка й батько вдвох, але батько дівчини швидко знайшов собі нову жінку, а для дочки мачуху. Мачуха була злою до чоловікової дочки: весь час карала її за різні дрібниці. Дівчина сумувала за своєю рідною ненькою і часто плакала.Аж ось на її городі виросла дивна квітка, при якій не було листочків. Та квітка нагадувала дівчині матір, і вона часто плакала, над нею сидячи. Незабаром з’явилися листочки. Сльози образи капали на поверхню листка і робили її та холодною. А сльози суму за мамою котилися під низ, там була тепла поверхня, вкрита м’якими ніжними ворсинками.З того часу й досі, коли візьмемо листок мати-й-мачухи і прикладемо до лиця, то відчуємо на дотик, що одна сторона листочка холодна й шершава (то мачуха), а інша — м’якенька й тепла. То мама…Походження та приміткиУкраїнські народні казки у 40 книгахЗаписав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук
49. Мати-й-мачуха. Записано в Березоточі Лубенського району Полтавської області від Мудрої Галини Федотівни (1937 року народження) 2008 року.
Тексти надані Миколою Зінчуком та опубліковані з його дозволу.