Існує кілька причин появи вітру.
1. Перепади тиску. Без сонця не було б і вітру. Сонце нагріває повітря. Гаряче повітря піднімається. З-за цього в тій області, де прогріте повітря, атмосферний тиск знижується. Виникає циклон. Піднімаючись у верхні шари атмосфери, повітря охолоджується і починає опускатися, створюючи область підвищеного тиску. Такі області називають антициклонами. З центру антициклону повітря розтікається до околиць і переміщується в область зниженого тиску – циклон.
2. Сила Коріоліса. Відкрита французьким ученим Густавом Кориолисом сила утворюється при обертанні Землі. Коли ми перебуваємо в Північній півкулі, Земля під нашими ногами крутиться проти годинникової стрілки. Сама Земля обертається швидше, ніж навколишня її атмосфера. Тому при русі Землі в Північній півкулі вітер відхиляється вправо. А в Південній півкулі – навпаки, вліво.
3. Тепло і холод. Ще одна причина, по якій виникають вітру, – періодична зміна температури в якому-небудь місці. Наприклад, протягом дня грунт нагрівається швидше моря. Виникає перепад тиску, і вітер починає дути у напрямку до землі: це морський бриз. Після заходу сонця суша швидко остигає. Тому вітер дме з берега. Морський бриз починає дути близько 10 години ранку. А береговий – після заходу сонця.
4. Вічний вітер. Землю постійно продувають так звані панівні вітри. На екваторі повітря нагрівається і піднімається. Він розтікається в напрямку тропіків. Так утворюється вітер антипассат. Охолонувши, повітря повертається до екватора. Такий вітер називають пассатом. Вітри виникають і у полюсів Землі. Холодне повітря переміщається від них до екватора. А потім піднімається і повертається до полюсів. Крім того, панівні вітри виникають у верхніх шарах атмосфери Землі. Вони називаються струминними течіями. Ці вітри дмуть взимку. Вони виникають із-за сильного перепаду температур між гарячим екваторіальними і холодними полярними областями Землі.
Швидкість, інакше кажучи, сила вітру залежить від висоти, на якій дме вітер, і від атмосферного тиску. Сила вітру вимірюється спеціальним приладом – анемометром.
Одиниця вимірювання сили вітру – метри в секунду або бали за шкалою Бофорта. 1 бал дорівнює 1 морської милі на годину; 1 миля дорівнює 1852 метрам. Тобто, якщо вітер дме зі швидкістю 1 метр в секунду, його сила дорівнює 2 балам. А вітер силою 12 балів вважається ураганним.