Найбільш розвинена духовно частина людства протестувала проти жорсткого поводження з тваринами давно, а проте підхід до цієї проблеми був різний. Етісти далеких епох, в основному, наполягали на необхідності співчуття до тварин, волали до людського милосердя. Це трактування проблеми і до цих пір продовжує використовуватися організаціями, які отримали назву товариств "благополуччя тварин", які в своїй діяльності спираються на емоційне ставлення до тварин, переважно до домашніх. З XVIII століття філософи і богослови почали пропонувати інші аргументи на користь перегляду ставлення людини до тварин. Вони висунули ідею справедливості (X. Пріматт), ідею боргу людини - бутимилосердним до живих істот. Ідея справедливості в ставленні до тварин одержала свій розвиток у концепції Прав тварин, згідно з якою єдино етичним підходом до проблеми вважається справедливе ставлення до всіх живих істот, задоволення їхніх нагальних потреб.