А хмари йшли [14,158]; Бубнять важкі краплини по вікні [14,158]; Вихопили хмари [14,132]; Вітер стогне [14,172]; Вітер хапає віти [14,92]; Вогонь мріє [14,49];
Вітер виє – скавулить [14,59]; Дихати вогнем [14,59]; Зорі тремтять в небесах [14,29]; Схитнеться могутня влада [14,51]; Шлях зник [14,44].
Ростимуть груші на вербі [14,60]; Стала правдою омана, а кривда – ласкою й добром
Почув слово не вухом, а струною [14,150]; Скотишся каменем з неба [14,93]; Словами вибухаєш [14,58]; Словом теплим ти вогонь роздула [14,33]; Сміхом залізо поре [14,93]; Сузір'ями гойдалися зірниці [14,468]; Туди ми долітаєм тільки світлом і музикою темної землі[14,125];Я вогнем гримлю[14,137].
Вилинялий крик [14,124]; Глупа ніч [14,133]; Звуглене серце [14,126]; Злякані ріки [14,95]; Крилата брама [14,137]; Рвучке світло [14,117]; Ревуча злива [14,149]; Рятівна усмішка [14,126]; Солов'їне гілля [14,92]; Сонячна кров [14,127]; Чародійні муки [14,111]; Яблунева стать [14,109].
із поезії Дмитра Павличка