Прочитавши твір Ж. Верна «П'ятнадцятирічний капітан », мимоволі уявляєш себе під білосніжними вітрилами поруч із відважним капітаном Діком Сендом.
Цей юнак відважний і сміливий, розумний , веселий і щедрий. В яких би небезпечних ситуаціях Дік не перебував, він завжди у першу чергу думає про своїх друзів. Доброта, скромність, шляхетність й глибока відповідальність за тих, хто поряд, роблять юного капітана привабливим і романтичним.
Герої твору пережили небезпечні пригоди на морі та на суші. І тільки вірна дружба допомогла їм з честю вийти з складних ситуацій.
Дік не раз ризикував життям, щоб урятувати дорогих йому людей.
Велику повагу викликає й образ місіс Уелдон - сміливої й рішучої матері п'ятирічного непосиди Джека.Вона терпляча,витривала й турботлива, допомогла юнакові в самі критичні моменти подорожі.
Кузен Бенедикт - ентомолог, добрий, але неуважний і абсолютно не пристосований до життя чоловік.
І ще про одного відданого друга Діка Сенда хотілося б сказати. Це Дінго - розумний і кмітливий пес, чуйний і вірний товариш, надійний і сміливий захисник та рятівник пасажирів «Пілігрима».
Місіс Уелдон, п'ятирічний Джек, кузен Бенедикт, стара нянька Неп мужньо переборювали всі перешкоди під час цієї небезпечної подорожі, ніколи не скаржилися на труднощі. П'ятеро негрів, які випадково опинились на «Пілігримі», виявилися надійними товаришами, у всьому допомагали юному капітанові.
Відважні мандрівники, насамперед Дік Сенд, вражають мене тим, що вони ніколи не зупиняються перед труднощами, сміливо зустрічають небезпеку й перемагають її. Але саме найголовніше те, що вони - вірні друзі.