Метафора - це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними. Наприклад:вушко чашки, голівка часнику, ріка спогадів, вогонь почуттів, час біжить, сонце усміхається, ліс спить. Різновидом метафори є метафоричний епітет - художнє означення, яке образно характеризує якийсь предмет чи явище. Наприклад:блискуча відповідь, колючий погляд, золоті руки, солодкі мрії.
За стилістичним забарвленням серед метафор розрізняють:
стерті метафори, які втратили свою образність: ніжка стола, ручка дверей, вушко голки, чутки ходять, день пройшов;образні загальномовні метафори: час біжить, дні летять, гроші тануть, холодний прийом, тепла атмосфера;образні індивідуально-авторські метафори: Кипить у нас в артеріях сучасність (Ліна Костенко); Поезія згубила камертон (Ліна Костенко).
Мі́міка (від грец. mimikos — наслідуваний, акторський) — рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини.
Персоніфікація (лат. persona — особа та facerе — роблю) — уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу