О-моєму, важливо знати своє родовідне дерево: місце і рік народження, рід занять, національні корені предків. Адже це історія родини, що зберігається в пам’яті кожного. Ми зобов’язані життям своїм мамі і татові, вони — своїм батькам. Виходить своєрідна ланцюг. І чим вона довша, тим древнє рід, тим цікавіше його вивчати. При цьому можна натрапити на важливі факти. Наприклад, коли якась професія (лікаря, коваля, пекаря, музиканта) передається з покоління в покоління, передаються майстерність і талант, закладений в генах, то можна говорити про сімейний справі або цілої династії. Чи це не предмет гордості нащадків такої сім’ї? Або хтось із предків міг брати участь у важливу історичну подію, наприклад, боротися за Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни. Такими предками потрібно не просто пишатися, але й шанувати святу пам’ять про них. Носію кожного роду, звичайно, є про що розповісти друзям, а потім і своїм дітям.Мені важлива історія мого роду, біографія членів моєї сім’ї.