Душа летить в дитинство, як у вирій,
Бо їй на світі тепло тільки там. (Л. Костенко)
І так необхідно, щоб кожен щомиті світився для когось! Бо так необачно себе лише гріти (А. Листопад)
Не зневажай душі своєї цвіту,
Бо з нього виросло кохання наше.
Не гідна ти дочкою лісу зватись,
Бо в тебе дух не вільний, лісовий
А хатній, рабський.
Я щастя не маю і в мріях не бачу
Бо іншії мрії у серці ношу. (Леся Українка)
Земля прекрасна тому, що на ній
живуть дзвінкоголосі малюки.
(Ю. Бедзик)
На морі ставало темно, тому що з
берега насувала важка чорна хмара
(О.Донченко )