Тема - духовне багатство рідного народу, нездоланість потягу людини до високого і прекрасного, а також любов та зрада.
Ідея - утвердження краси вільного духу, кохання і мрії, гармонійного людського життя - згоди з власною душею.
Головна думка:"Ні, любий, я тобі не дорікаю,а тільки смутно, що не можеш ти
своїм життям до себе дорівнятись."
Головний конфлікт: вічна суперечність між високим покликанням людини й тією буденщиною, яка часто руйнує поезію людської душі.
Особливості композиції твору: складається з прологу і трьох частин. Зовнішньою композиційною особливістю драми є відсутність поділу актів на яви.
Образи: Мавки, Лісовика,, Перелесника, Русалки, що мають тісний контакт з людиною.
Алегоричні образи: Доля, Ліс, Природа.
Епітети-прикладки: сон-трава, квітоньки-зірниченьки, верба-вдовиця, мак-відюк, сиротята-патерчата, зірка-пряха.
Метафори:Як солодко грає, як глибоко крає,розтинає білі груди, серденько виймає.