Тема: опис гордого сприйняття людської гідності, безкомпромісної індивідуальності кожної особистості.
Iдея:довести читачевi, що кожна людина неповторна; заклик людей поважати самих себе та незважати на засудження особистості.
Мотиви цього твору: справедливiсть, самоповага.
Образи: власного «я», народу, влади.
Художні засоби:
порiвняння : Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних,Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.
метафори:Він гримів одержимо і люто,Не стала навколішки гордість моя,Ліниво тяглася отара хвилин.
епітети: Очицями, повними блекоти, лице рябе, нагримаєш грізно.
Афористичний висновок вірша: "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.