Мова – найдосконаліший інструмент людського спілкування. За її допомогою можна висловити усі почуття, передати емоції, дати характеристику живій чи не живій істоті та висловити будь яку думку.
Вона універсальний засіб вираження особистого внутрішнього світу кожної людини. Стилістика мови нагадує розгалужені гілки дерева, слова сполучаються, поєднуються надаючи мові ще більшої виразності.
Висловлюючись люди використовують речення прості або складні, з різними зворотами, відокремленими членами речення. Вживання уточнюючих членів речення робить мову колоритнішою, багатшою, а у людини, що їх використовує, розвиває витончений мовний смак та загальну культуру мовлення.
Речення, побудоване з використанням відокремлених уточнюючих членів має більшу ємкість і конкретику. Уточнюючі члени речення пояснюють, уточнюють, конкретизують ті слова, після яких вони поставлені. Вони дають відповіді на питання:як саме?; або де саме?; чи хто саме?; саме коли?; і тому подібні. Наприклад: внизу, біля підніжжя пагорба; зранку, о сьомій годині; темна, аж чорна.
Найчастіше уточнюються обставини, але можуть уточнюватися будь-які члени в реченні, це і головні члени речення і означення і додатки. Виділяються вони при вимові інтонацією, а при написанні – розділовими знаками, найчастіше комою, іноді тире. Вони можуть приєднуватися в реченні і словами, такими як: цебто, тобто, чи, а саме, зокрема, інакше, особливо, як кажуть.
Виділення певних членів речення як уточнюючих, залежить від змісту, який автор вкладає в свої висловлювання. Залежно від цього й промовляються вони з різною інтонацією.
Не слід ототожнювати відокремлені члени речення з уточнюючими. Між ними існує відмінність, суть її у тому, що відокремлені члени речення можуть набувати значення додаткового присудка, члени речення уточнюючі ж, не мають такого значення, вони використовуються для додаткового пояснення або конкретизації.
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (No Ratings Yet)