Реве Дніпро, Плани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко).
Верби сплакували листям, ізолоті сльози гнало за водою (Г. Тютюнник).
Уперше за останні тижні з обличчя дівчини зійшла хмарність печалі, і вона усміхнулася (Н. Кащук).
Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).
То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу, то ожина хапає за ногу, то колючий, зіржавілий дріт (П. Воронько).