Є два види краси: зовнішня і внутрішня. Для здобування та підтрими першої дуже часто йдуть на великі витрати та погані вчинки. Але радість від неї тимчасова, як і вона сама.
Але є і інша краса. Вона не потребує великих жертв, бо охоче сама йде на них. З роками не згасає, а стає ще більш величнішою та примітнішою. Це внутрішня краса - краса душі, серця, думок та вчинків. Вона не маскує недоліи, а поступово звільняя від них людину.
Саме краса душі й врятує світ!