Певна річ, друг - не двійник, він не може відзеркалювати твої емоції, та цілком зрозуміти твій стан душі, у той чи інший момент звичайної буденної ситуації.
Вважаю, що це й непотрібно, адже кожен із нас свормована особистість зі своїми звичками та розумінінням правил дорослого життя.
Погодьтеся, якщо оточуючі вас люди були б вашим прямим відображженням у дзеркалі - життя не було б цікавим та настільки захопливим. Всі оточуючи тебе люди, думали б ідентично, приймали б однакові рішення та розглядали б ситуації лише з одного боку, а саме з твого!
Переконана, що тоді, люди перестали б бачити сенс свого життя. Погодьтеся, якщо всі, чи хоч частина людей були б такими як Ви, не було б цікаво жити, адже всі, на все дивилися б однаково, у всіх були б однакові життєві позиції, навіть думки, і ті однакові...
Спитайте себе, якщо ваші друзі були б такими самими як Ви, вам би було цікаво жити? Думаю, що ні! Так як спочатку, більш ніж переконана, що всіх би все влаштовувало, адже Ви зі своїми друзями, розуміли б один одного з - пів слова, а далі що? А далі, ця одноманітність набридла б, так як всім стало б нецікаво, наприклад, розмовляєш зі своїм другом, і одразу знаєш, він тобі відповість, чи от просиш поради, і що? Тобі озвучують твоє ж рішення...
Саме тому, я думаю, що ми всі повинні буди різними! Погодьтесь, так набагото цікавіше жити!!!