- Алло, привіт, Марино, як справи? Ти чому не була в школі?
- Алло, привіт! Справи погано, бо я захворіла, страшенно болить горло, і температура!
- Ого, нічого собі, співчуваю, я, напевне, заважаю тобі.
- Ні, мені вже краще, і це добре, що ти телефонуєш, бо я тут сумую. Розкажи щось, як справи в школі?
- В школі без тебе погано! Немає з ким поговорити, сиджу сама/сам(обирайте самі, на ваш розсуд) за партою. А в загалі вже готуємось до Нового року.
- Ясно, нічого собі, я теж хочу! Але в мене немає ролі, так?
- Чому це? Я випросила в учительки сценку для нас з тобою, там дуже цікаві слова, хотіла прийти до тебе, але думала, що тебе немає вдома.
- Приходь до мене, коли захочеш, потренуємось!
- Не проти, якщо я прийду через 2 години тебе провідати?
- Звісно! Приходь, буду дуже рада!
- Тоді чекай мене. Нам бабуся передала смачне малинове варення, я принесу тобі!
- Нічого собі, раз в житті куштувала справжнє домашнє варення.
- Тоді з*їси ще, бувай, чека й в гості, і не сумуй поки мене не буде!
- Добре, бувай, чекаю тебе!