Змалюйте образ одного з представників злочинного світу в романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»
:
Фейгін —
утримувач злодійського кубла, «начальник» і «учитель» у злодійській школі, куди
волею долі потрапляє Олівер Твіст. Фейгін — озлоблений, віроломний, «жадібний,
скупий, ненаситний старий, приховувач краденого». Він, по суті, розбещує юні
душі, наставляє їх на шлях злодійства й обману, прищеплюючи їм свій образ думок
і цинічні уявлення про життя, про людську природу. Всі учні школи Феджина
змушені працювати на противного дідугана, беззаперечно виконувати його
вказівки. В іншому випадку вони опиняться на вулиці і будуть приречені на
голодну смерть. В умовах «дна» всі засоби виживання хороші. Фейгін не обтяжений
моральними принципами. На нього працюють юні кишенькові злодії, а занепалі дочки
трущоб платять йому за пристанище певну частку виручки. Фейгін — господар
трущоби, що встановлює свої закони і порядки, по яких зобов’язані жити всі.
Непокора суворо карається. Навіть незначна помилка, допущена будь-ким з
оточення Феджина, може коштувати йому життя. Фейгін з легкістю доносить властям
на своїх колишніх спільників, якщо у нього виникає хоч найменша підозра в їх
неблагонадійності. Таким чином колишні товариші Феджина, занадто обізнані і
балакучі, потрапляють на ешафот. Фейгін прекрасно усвідомлює, що і його самого
чекає подібна доля. Так і трапляється. Феджінові доводиться тримати відповідь
за все скоєне. Вибухом радості відповідає натовп біля будівлі суду на звістку
про те, що його стратять в понеділок. Фейгін ні на мить не викликає до себе
співчуття. Він подібний «якомусь огидному плазунові, народженому в грязі і в
пітьмі». Феджінові в романі протистоїть Олівер Твіст, який в силу природної
чесності і душевної чистоти відмовляється виконувати його доручення і тим самим
накликає на себе його гнів.