Географічні оболоноки Землі – літосфера, атмосфера, гідросфера.
Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що включає всю земну
кору й частину верхньої мантії Землі й складається з осадкових, вивержених
і метаморфічних порід. Екологічне значення літосфери величезне. По-перше, на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у тому числі й людина. По-друге, верхня тонка оболонка літосфери на материках — це грунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основною умовою для отримання продуктів харчування людей. По-третє, літосфера є джерелом отримання корисних копалин — енергетичної сировини, руд металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо. У межах літосфери періодично відбувались і відбуваються грізні екологічні процеси (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі, обвали, ерозія земної поверхні), які мають величезне значення для формування екологічних ситуацій в певних ділянках планети, а іноді призводять до глобальних екологічних катастроф.
Нижня межа літосфери нечітка й визначається за різким зменшенням
в'язкості порід, збільшенням їхньої щільності й іншими геофізичними
характеристиками. Товщина літосфери на континентах і під океанами різниться й становить відповідно 25—200 і 5—100 км. Найглибші шахти, пройдені людьми, сягають глибин 3—4 км, найглибша в світі свердловина (пройдена на Кольському півострові) досягла глибини 12 км. Про стан і будову більш глибоких зон літосфери нам відомо лише на основі побіжних методів, таких як сейсмо- та електророзвідка, гравіметрія тощо.
Повітряна оболонка Землі, її атмосфера є однією з найголовніших умов
життя. Без їжі людина може прожити місяць, без води — тиждень, а без
повітря не може прожити й двох хвилин. Атмосфера має величезне екологічне
значення. Вона захищає живі організми від згубного впливу космічних
випромінювань та ударів метеоритів, регулює сезонні й добові коливання
температури, є носієм тепла й вологи. Якби на Землі не існувало атмосфери,
то добові коливання температури на ній досягли б ±200 °С. Через атмосферу
відбуваються фотосинтез та обмін енергії й інформації — основні процеси
біосфери. Атмосфера спричиняє ряд складних екзогенних процесів
(вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти,
льодовиків тощо). Для деяких організмів (бактерії, літаючі комахи, птахи та
ін.) атмосфера є основним середовищем життя.
Основними компонентами атмосфери є азот (78,084 %), кисень (20,946 %) і аргон (0,934 %), велике значення мають також малі домішки таких газів, як
CO2, метан тощо. Крім того, атмосфера містить пари води, вміст яких коливається від 0,2 % в приполярних районах до 3% поблизу екватора. Такий хімічний склад атмосфера мала не завжди. Первісна атмосфера Землі була схожа з атмосферами деяких інших планет Сонячної системи, наприклад Венери, й складалася майже повністю з вуглекислого газу з домішками метану, аміаку тощо. Нинішній киснево-азотний склад атмосфери є результатом
життєдіяльності живих організмів. Життя, що існує на Землі, за мільярди
років кардинально змінило склад її атмосфери.
Маса атмосфери колосальна — 5,15-1015 т (це приблизно одна мільйонна
маси Землі). Проте атмосферне повітря можна вважати лише умовно невичерпним
природним ресурсом. Справа в тому, що людині необхідне повітря певної
якості, а під впливом її діяльності хімічний склад й фізичні властивості
повітря дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося таких
ділянок, де повітря зберігає свою первісну чистоту та якість, а в деяких
промислових центрах стан атмосфери став уже просто загрозливим для
здоров'я.
Принаймні в, 60 містах США багато десятків мільйонів людей
дихають повітрям, яке не відповідає сучасним нормам і є шкідливим
для .здоров'я. На кожного жителя (чоловіка, жінку, дитину) щорічно
випадає близько тонни небезпечних для здоров'я речовин.
Атмосфера складається з таких шарів (знизу вгору): тропосфера (до
висоти 18 км), стратосфера (до 50), мезосфера (до 80), термосфера (1000),
екзосфера (1900), геокорона (умовно до 20000 км); далі атмосфера поступово
переходить у міжпланетний космічний вакуум.