Середина дня, звичайна міська крартира у багатоповерхівці. Дзвінок у двері. Через майже хвилину з-за двері лунає голос:
- Хто там?
- Лікаря викликали?
- Так, викликали. Заходьте, будь ласка. Вибачте, що довго двері відкривала - я дуже слабка.
- Бачу. Пішли до кімнати, тобі треба у ліжко. Батьки, мабуть, на роботі?
- Так, на роботі, за півгодини будуть.
- Ну, на що скаржитесь, хворий? (усміхається)
- Температура у мене дуже висока з ранку була.- Скільки?- 39,5.
- А тепер скільки? Коли ти в останній раз міряла температуру?
- Півгодини тому, було 37,8. Я "Фервекс" пила, ось і збила, бо дуже зле мені було.
- Зрозуміло. Що ще?
- М'язи та сустави болять, слабкість, очі ніби піском засипані...
- Ти хвора на грип. Ось тут все написано, що робити, щоб ти не забула. А ось рецепти на ліки, нехай хтось сходить до аптеки. Тобі нікуди ходити не можна. Якнайменше п'ять днів треба побути у ліжку, чуєш? Грип - хвороба серйозна. І батькам скажи, щоб маски удома носили.
- Дякую, я знаю. Нам і у школі казали, що грип дуже небезпечний із-за ускладнень.
- Це найсправді так. Ну, лікуйся, одужуй скоріше. У понеділок прийдеш до поліклініки на прийом. Якщо стане гірше - дзвони мені, ось телефон.
- Дуже дякую! До побачення!
- До побачення!