1. Камаль та син полковника
2. "Камаль з двадцятьма бійцями втік на заколотний кордон,
І лошицю Полковника він погнав у далекий горяний схрон"
3. "Коли ж його не догониш там, назад скоріше вертай,
Бо скрізь чаїться Камалів люд за страшним проваллям Джехай. "
4. "Мов солдат стріляєш! — гукнув Камаль. — Покажи, як їздити звик!"
5. "Камаль повернув назад і звестись поміг юнаку"
6. "Як тисяча шабель прийде сюди, щоб забрати мої кістки,—
Стільки за учту шакалів платить злодію не з руки!
Коні потопчуть твої поля, солдати твій хліб з’їдять,
Худобу заб’ють, хати розберуть на паливо для багать."
7. Iз псом його порiвнював Полковничий син ("то клич, пес, їх сюди!")
8. Хоробрiсть Полковничого сина.
9. Син Камала дав клятву служити сину Полковника пiсля того, як це йому наказав батько
10. "Надто довго життям,— промовив Камаль,— завдячуєш ти мені:
На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня,
Де б мій стрілець не цілив тебе, не ждала б де западня.
Якби я руку лишень підняв, як виїхав на бескет,
Прудконогі шакали уже б давно збіглися на бенкет"
11. "...Вуздечку коштовну, моє сідло, і срібні два стремена!"