Частина 1
В експедицію готувалося п'ять кораблів із запасом харчів на два роки. Магеллан сам особисто стежив за навантаженням та упакуванням продуктів, товарів і спорядження. Магеллан командував «Тринідадом». «Сантьяго» командував Жуан Серран — брат Франсишка Серрана, врятованого Магелланом в Малацці. Трьома іншими кораблями командували представники іспанської знаті, з якими у Магеллана відразу почалися конфлікти. Іспанцям не подобалося, що експедицією командує португалець. Крім того, Магеллан приховував передбачуваний маршрут плавання, і це викликало невдоволення капітанів. Протистояння було досить серйозним. Капітану Мендосі навіть було передано спеціальне вимога короля припинити сперечання і підкоритися Магеллану. Але вже на Канарських островах Магеллан одержав відомості про те, що іспанські капітани домовилися між собою прибрати його з посади, якщо вважатимуть, що він їм заважає.
20 вересня 1519 року флотилія на чолі з Магелланом вийшла з порту Санлукар-де-Баррамеда (гирло річки Гвадалквівір). Незабаром на ескадрі розгорівся конфлікт[20]. Капітан «Сан-Антоніо» Картахена, який був представником корони у плаванні під час одного з рапортів демонстративно порушив субординацію і став називати Магеллана не «капітан-генерал» (адмірал), а просто «капітан». Картахена був другою особою в експедиції, за статусом майже рівним командиру. Протягом декількох днів він продовжував це робити незважаючи на зауваження Магеллана. Тому довелося терпіти це, поки капітани всіх кораблів не були скликані на «Тринідад» для вирішення питання про долю матроса-злочинця. Забувшись, Картахена знову порушив дисципліну, але на цей раз він був не на своєму судні. Магеллан особисто схопив його за комір і оголосив заарештованим. Картахені дозволили знаходитися не на флагманському кораблі, а на кораблях співчуваючих йому капітанів. Командиром «Сан-Антоніо» став родич Магеллана Алвару Мішкіта.