Тема: показ стану душі ліричного героя, туги за Батьківщиною людини, яка вимушена жити у вигнанні.
Ідея: уславлення любові до рідного краю, до старенької батьківської хати, маленької річечки; відчуття самотності на далекій чужині.
Композиція: вірш складається з 5 частин,кожна з яких має свою ритмомелодику відповідно до змісту й настрою героя.
Віршові розміри: чотиристопний ямб, чотиристопний та п’ятистопний анапест, чотиристопний анапест.
Жанр: громадянська лірика.
Римування: перехресне
Художні засоби:
Епітети: золотосрібний ріг, заплутані дороги, кревний край, скажений біль, чорні рани, безглузда путь, убогий митар, вогненний слід, сіре поле в чорних круках, веселий вітер... Тавтологія: А я тут, на чужинних бруках, чужий – несу чужий тягар.
Метафори: життя блудить; кревний край кона і останній муці;несу свій іспит; вітер заголосить глухо; перекупка-пам'ять заховала сни;
Порівняння: життя давно, як божевільне,блудить;
Риторичні питання: Чому ж я тут? По яких ще дорогах шукати причинної долі? Перекотиполем блукати в яких степах?
Риторичні оклики: Там свист херсонського простору! Там вітер з кришталевих хвиль!